XV. Вимоги до стрілецьких тирів | Правила

XV. Вимоги до стрілецьких тирів (стрільбищ) для практичної стрільби

Стрілецький тир (стрільбище) для практичної стрільби це спортивна споруда (комплекс спортивних споруд), призначена для проведення спортивних заходів з практичної стрільби відповідно до положень цих Правил та міжнародних правил спортивних стрілецьких дисциплін, які розвиваються Федерацією.
Стрілецький тир (стрільбище) для практичної стрільби повинен складатися із таких об’єктів:
1. зони стрільби;
2. зони безпеки;
3. зони для розміщення глядачів, представників засобів масової інформації, а також місць розміщення спортсменів, суддів і офіційних осіб;
4. місця для обслуговування, чищення та перевірки зброї та спорядження;
5. туалетів, роздягалень (за можливості);
6. інформаційного стенду для розміщення офіційних результатів і оголошень;
7. місця для нагородження або переносного п’єдесталу;
8. місця для паркування.
Стрілецькі тири (стрільбища) для практичної стрільби, призначені для навчально-тренувальних зборів, можуть функціонувати без об’єктів, визначених у п.п. 3-8.

Місця для обслуговування, чищення та перевірки зброї та спорядження, зони безпеки розташовуються поблизу від зон стрільби і повинні бути облаштовані так, щоб при випадковому пострілі такий постріл відбувся у безпечному напрямку та виключав можливість рикошету. Рекомендовано обладнання таких місць стаціонарними або переносними кулевловлюючими конструкціями (пристроями).

Місце для обслуговування, чищення та перевірки зброї та спорядження може бути об’єднане із зоною безпеки.

Зони для глядачів та представників засобів масової інформації розташовуються безпосередньо за зоною стрільби. У відкритих та напіввідкритих стрілецьких тирах (стрільбищах) для практичної стрільби для зручності глядачів можуть бути облаштовані сидячі місця, навіси та інші споруди, призначенні для захисту від атмосферних опадів.
Зона стрільби складається з одного чи кількох стрілецьких майданчиків.
Кожен стрілецький майданчик повинен бути обладнаний захисними спорудами (елементами) та/або природними бар’єрами, які запобігають вильоту кулі (дробу, картечі) за межі майданчика внаслідок прямого пострілу по мішенях.

Захисні споруди (елементи) стрілецького майданчика повинні давати змогу здійснювати постріли по мішенях від стартової позиції (лінії) та з інших визначених умовами вправи стрілецьких позицій, в тому числі під час руху, в межах кутів безпеки, визначених цими Правилами та конструкцією захисних споруд (елементів).

Для кожного стрілецького майданчика повинні бути визначені дозволені безпечні напрямки стрільби та дозволені кути безпеки (якщо вони відрізняються від визначених п. 1 розділу IV цих Правил).
Стрілецька позиція – місце, з якого спортсмен уражає мішень під час виконання вправи. Стрілецькі позиції розташовуються всередині стрілецького майданчика з урахуванням дозволених безпечних напрямків стрільби та дозволених кутів безпеки.
Вихідна позиція (лінія) стрілецького майданчика – місце, з якого може бути розпочата стрільба під час виконання вправи на стрілецькому майданчику.
Безпечний напрямок стрільби – умовна пряма лінія, що з’єднує стрілецьку позицію з мішенню і спрямована від спортсмена до мішені. Основним безпечним напрямком стрільби є перпендикулярна лінія до дальньої від стрільця межі стрілецького майданчика. Вторинні (допоміжні) безпечні напрямки стрільби можуть бути визначені під кутом до 90º і більше ліворуч та 90º і більше праворуч від основного напрямку стрільби, якщо стрілецький майданчик спроектований та забезпечений захисними спорудами та елементами в цих напрямках.
Мішені для стрільби у стрілецькому майданчику розташовуються по усій площині майданчика з дотриманням цих Правил, правил безпеки стрілецького тиру (стрільбища), із збереженням безпечних напрямків стрільби та в межах кутів безпеки.

Заборонено розміщувати мішені на верхньому зрізі або вище зрізу захисних споруд (елементів). Для запобігання вильоту кулі за межі стрілецького майданчика в результаті випадкового пострілу не рекомендується встановлення мішеней на висоті менше ніж 1 м від верхнього краю мішені до верхнього зрізу захисних споруд (елементів).

Якщо стрілецька вправа передбачає стрільбу по мішенях під висхідним кутом (в напрямку знизу-догори), то такі мішені, а також декорації або інше обладнання вправи, що відкриває можливість враження таких мішеней, повинні бути розташовані таким чином, щоб траєкторія руху кулі (дробу, картечі) після враження мішені прямим пострілом не могла вийти за межі захисних споруд (елементів) стрілецького майданчика з будь-якої стрілецької позиції, звідки такі мішені можуть бути вражені.

У разі використання в стрілецьких вправах рухомих мішеней, траєкторія руху таких мішеней не повинна виходити за межі захисних споруд (елементів) стрілецького майданчика.
При розміщенні металевих мішеней необхідно враховувати можливість рикошету фрагментів кулі (дробу, картечі) в напрямку інших спортсменів та глядачів та запобігати цьому шляхом встановлення фізичних бар’єрів (перешкод) на найбільш імовірній траєкторії руху фрагментів.
Види захисних споруд та елементів:
1. спеціально побудовані;
2. природні бар’єри, які є елементами рельєфу місцевості (високі пагорби, високі і круті схили тощо);
3. комбіновані. Спеціально побудовані захисні споруди можуть виготовлятися з:
  - ґрунту;
  - монолітного бетону або бетонних блоків;
  - цегли;
  - масивної деревини;
  - сталевого листа (листового металу);
  - поєднання вищезазначеного.
Захисні споруди (елементи) стрілецького майданчика повинні бути сконструйовані таким чином, щоб не допустити вильоту кулі (дробу, картечі) за межі стрілецького майданчика внаслідок прямого пострілу по мішенях.

Захисні споруди (елементи) повинні бути сконструйовані таким чином, щоб унеможливити їх пробиття пострілом з дозволеного на цьому стрілецькому майданчику виду зброї, калібру та типу боєприпасу (детальніше в п.12 цього розділу).

Бічні поверхні стрілецького майданчика повинні бути сконструйовані та побудовані таким чином, щоб виключити рикошет від снаряду чи його фрагментів. З цією метою може бути використані деревина, гума чи інші матеріли з аналогічними властивостями щодо поглинання кінетичної енергії.

Для запобігання вильоту кулі (дробу, картечі) в результаті випадкового пострілу за межі стрілецького майданчика допускається установка системи перехоплень між вихідною позицією (лінією) стрілецького майданчика та його фронтальною стінкою або встановлення конструкцій, що обмежують вертикальний кут прямого пострілу вище верхнього зрізу захисних споруд (елементів) стрілецького майданчика.
Захисні споруди (елементи) напіввідкритих тирів (стрільбищ) повинні відповідати таким технічним вимогам:
- у залежності від дистанції стрільби та виду зброї верхній край захисної споруди (елементу) повинен мати мінімальну висоту, визначену додатком 5до цих Правил (таблиці 1, 2);
- у залежності від калібру зброї, виду та матеріалу конструкції захисні споруди (елементи) повинні мати мінімальну товщину, що виключає їх пробиття, визначену додатком 5до цих Правил (таблиця 3);
- у разі зведення захисних споруд тільки з грунтового насипу ширина верхнього краю такої захисної споруди повинна бути не менше ніж 1 м;
- рекомендований кут нахилу внутрішнього схилу насипної (грунтової) захисної споруди становить 34º (2: 3), але не менше ніж 30º.
Ділянки напіввідкритих тирів для стрільби з карабінів, пістолетів та револьверів, а також гладкоствольної рушниці кулею та картеччю потрібно розміщувати на відстані не менше ніж 300 м. в напрямку стрільби від житлових та громадських будівель та організованих місць масового відпочинку, а для стрільби з гладкоствольних рушниць дробом – на відстані не менше ніж 150 м.